1 , 2
Найдено совпадений - 3525 за 0.00 сек.
 2386. Курсовой проект - Инвертор тока | AutoCad
1. КРАТКИЕ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ СВЕДЕНИЯ
2 ВЫБОР СХЕМЫ ИНВЕРТОРА
3. РАСЧЕТ СИЛОВОЙ ЧАСТИ И УЗЛОВ СУ
3.1. Расчет силовой части инвертора
3.2. Расчет системы управления
3.3 Расчет системы управления
3.4 Расчет системы стабилизации
3.5 Расчет системы стабилизации
ВЫВОДЫ
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
СПИСОК ЭЛЕМЕНТОВ
ПРИЛОЖЕНИЕ 1:
Схема электрическая структурная
ПРИЛОЖЕНИЕ 2:
Схема электрическая принципиальная
ПРИЛОЖЕНИЕ 2:
Разводка печатной платы
Выводы
B данном курсовом проекте был разработан тиристорный инвертор тока с системой управления и устройством стабилизации выходного напряжения. Рассчитаны основные параметры схемы. По этим параметрам подобрано ряд элементов схемы, исходя из факто-ров безопасности работы, цены и коэффициента полезного действия. Например диоды фирмы Super Fast и тиристор фирмы Motorola, что характеризуются своими высокими быстродействующими качествами. Выбрана более подходящая схема генерации импульсов управления и схема регулирования появления ошибки в выходном напряжении, что позволяет стабилизировать управление и сделать его более продуктивным для схемы инвертора.
Дата добавления: 10.04.2017
|
|
 2387. Дипломний проект - Коректор коефіцієнта мощнисти на базі ir1155s | PDF
ВСТУП
1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРИНЦИП ПОБУДОВИ КОМПЕНСАТОРА РЕАКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ
1.1. Водоочищення та водопідготовка
1.2. Поняття коефіцієнта потужності і його зв’язок з гармоніками напруги та струму
1.3. Методи корекції коефіцієнта потужності та різновиди пристроїв ККП
1.3.1. Метод «граничного» керування
1.3.2. Метод керування за піковим значенням струму
1.3.3. Метод керування за середнім значенням струму
1.3.4. Метод переривчастих струмів з використанням ШІМ
1.4. Мікросхема ККП IR1155S
1.5. Вибір схеми випрямляча
2. РОЗРАХУНОК СИЛОВОЇ ЧАСТИНИ ТА СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ КОРЕКТОРА КОЕФІЦІЄНТА ПОТУЖНОСТІ
2.1. Принцип роботи ККП
2.2. Розрахунок параметрів ККП
2.3. Схема керування мікросхеми
2.3.1. Розрахунок дільника вихідної напруги
2.3.2. Датчик захисту від перенапруги.
2.3.3. Розрахунок частотозадавального конденсатора
2.4. Розрахунок випрямляча
3. СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ ККП В СЕРЕДОВИЩІ SIMETRIX/SIMPLIS
3.1. Створення моделі силової частини перетворювача
3.2. Моделювання роботи системи керування перетворювачем за розрахованими параметрами
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
Додаток А
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ:
Виконаний аналіз методів керування корекцією коефіцієнта потужності, показав, що силову частину доцільно будувати з використанням класичних підвищуючих імпульсних перетворювачів.
Оскільки найкращими характеристиками серед аналогових методів керування володіє метод керування за середнім значенням струму, була обрана мікросхема, у якій передбачається робота на фіксованій частоті з контролем середнього струму через дросель.
Серед існуючих ККП для розрахунку був обраний коректор на основі мікросхеми IR1155S оскільки вона дозволяє проектувати коректори у широкому діапазоні потужностей, значно більшому серед представників мікросхем інших виробників, та широкому діапазоні частоти роботи коректора.
Результати розрахунків було перевірено на моделі ККП, розробленій в програмному середовищі SIMetrix. Моделювання показало високий рівень відтворення усіх процесів у схемі, що дає можливість розробити ККП у даному середовищі, після аналізу отриманих даних можна розробляти реальні пристрої зі схожими параметрами. Аналізуючи результати, можна стверджувати, що розроблений коректор коефіцієнта потужності задовольняє умовам технічного завдання.
Дата добавления: 10.04.2017
|
2388. Курсовий проект - Стенд для зняття тягово-гальмівних характеристик автомобіля | Компас
1 Обґрунтування доцільності розробки і впровадження конструкції
1.1 Огляд існуючих конструкцій
2 Призначення, будова і принцип дії конструкції
3 Розрахунок основних конструкторських елементів
4 Інструкція з наладки регулювання та безпеки при роботі з пристроєм
5 Економічна ефективність впровадження конструкції
5.1 Перелік готових виробів та кріпильних деталей, які входять до конструкції
5.2 Матеріали для виготовлення деталей конструкції
5.3 Роботи, пов’язані з виготовленням деталей, збиранням, монтажем та налагодженням роботи
Технічна характеристика стенда:
Тип стенда - стаціонарний
Габаритні розміри, мм - 2500х870х580
Маса (близько), кг - 3800
Гальмівна потужність, кВт - 114 при 1500 об/хв
Регулювання гальмівної потужності - безступеневе, дистанційне
Регулювання швидкості обертання - безступеневе, дистанційне
Привід - електродвигун, потужність 55кВт, шв. обертання (725об/хв)
Напруга живлення мережі, В - 380
Дата добавления: 15.04.2017
|
2389. Дипломний проект - Електрифікація технологічних процесів в цеху по переробці та зберіганні плодів | Компас
Вступ
1.Технологія виробничих процесів
2.Вибір електроприводів
3.Освітлення
3.1. Розрахунок освітлювальної мережі
3.2. Компановка освітлювальної мережі та складання розрахунково – монтажної таблиці
4.Автоматизація технологічного процесу
4.1.Розробка функціонально - технологічнї схеми
4.2.Розробка принципіальної електричної схеми
4.3.Вибір пуско - захисної апаратури
5.Компановка силової мережі та складання розрахунково-монтажної таблиці
6.Технічна експлуатація електрообладнання
7. Заходи з охорони праці та охорони природи
Список використаної літератури
При переробці і зберіганні плодів та овочів для забезпечення технологічного процесу використовують найрізноманітніше обладнання. Для одержання готової продукції плоди і овочі в тій чи іншій мірі повинні піддаватися миттю, подрібненню, ферментації, пастеризації, пресуванню, фільтрації, випаровуванню, концентрації та інше.
Під загальною назвою пресування в техніці розуміється ряд процесів, які мають різну суть, залежно від поставлених завдань:
- Зміна форми матеріалі при сталій масі та об’ємі;
- Зміна форми і об’єму продукту при сталій його масі;
- Зміна форми, об’єму й маси продукту.
Перші два випадки мають метою надати продуктові певної форми й ущільнити його для кращої транспортабельності; третій – для віджимання продукту з рідини.
Лінія виробництва компотів зображена в графічній частині проекту. Продуктивність лінії – 500 туб консервів за одну зміну. Сировина подається у цех в контейнерах електронавантажувачем і за допомогою контенеророзкидача завантажується у ванну(томати для попереднього миття). З ванни сировина подається на інспекційний конвеєр для сортування та інспектування за якістю, потім у щіткову мийну машину, вентиляторму мийну машину, де ще раз миється і обполіскується під душовим пристроєм. При переробці томатів до щіткової машини встановлюють упритул паралельно другий інспекційний конвеєр, і томати за допомогою перекидної планки спрямовуються, обмиваючи щіткову машину, на другий інспектувальний конвеєр, а з нього у мийну машину.
Дата добавления: 23.04.2017
|
 2390. АС Ленточный фундамент | AutoCad
1.2-2:2006 "Нагрузки и воздействия" и СНиП 2.0101-82 "Строительная климатология"
- нормативное значение веса снегового покрова - 1730Па;
- нормативное значение ветрового давления - 380 Па;
- температура наружного воздуха наиболее холодной пятидневки обеспеченностью 0,92 минус 24°.
1. Рабочие чертежи разработаны на основании задания на проектирования чертежей раздела АС.
2. Характеристика района строительства:
Согласно ДБН В.1.2-2:2006 "Нагрузки и воздействия" и СНиП 2.0101-82 "Строительная климатология"
- нормативное значение веса снегового покрова - 1730Па;
- нормативное значение ветрового давления - 380 Па;
- температура наружного воздуха наиболее холодной пятидневки обеспеченностью 0,92 минус 24°.
3. За условную отметку 0,000 принята отметка чистого пола первого этажа, что соответствует абсолютной отметке 164,45.
4. На время производства земляных работ выполнить мероприятия по отводу грунтовых вод с территории строительной площадки согласно СНиП 3.02.01-87 "Земляные сооружения. Основания и фундаменты".
5. По данным инженерно-геологических изысканий, выполненных в феврале 2010 года основанием для фундаментов служит суглинок лессовидный, желто-бурый, просадочный. Тип условий по просадочности - первый.
6. В случае обнаружения на проектной отметке насыпного, растительного, слабого грунта необходимо поставить в известность об этом проектную организацию для уточнения конструкции и глубины заложения фундаментов.
7. Обратную засыпку фундаментов производить местным грунтом оптимальной влажности с тщательным уплотнением до плотности 1,65 т/м³.
8. Производство работ по возведению монолитных ж.б. конструкций, по сварочным работам и пр. вести в соответствии с нормами и указаниями на производство соответствующих работ:
- СНиП III-4-80 "Техника безопасности в строительстве"
- СНиП 3.02.01-87 "Земляные сооружения. Основания и фундаменты"
- СНиП 3.03.01-87 "Несущие и ограждающие конструкции".
Фундаменты запроектированы из блоков стен подвала по монолитной железобетонной ленте.
9. Монолитную железобетонную ленту выполнять из бетона класса В15 по бетонной подготовке из бетона кл. В7,5 толщиной 100 мм.
10. Плоские каркасы перед бетонированием сварить в пространственные при помощи поперечных стержней в соответствии с требованиями СНиП 3.03.01-87.
11. В местах пересечения монолитной ж/б ленты продольные стержни каркасов разных направлений сварить между собой.
12. Кладку блоков стен подвала выполнять на цементном растворе М50 с перевязкой вертикальных швов не менее высоты блока и тщательным заполнением вертикальных и горизонтальных швов.
13. В местах пересечения внутренних и наружных стен уложить анкерные сетки между блоками.
14. Монолитные заделки бетоном по месту выполнять из бетона кл. В7,5.
15. Горизонтальную гидроизоляцию на отм. -0,310 выполнять из двух слоев рубероида на битумной мастике, на отм. -3,560 - из слоя цементного раствора толщиной10мм состава 1:2 с водостойкими добавками. Вертикальная гидроизоляция выполняется обмазкой горячим битумом за два раза.
16. Обратную засыпку производить после монтажа плит перекрытия над подвалом с тщательным уплотнением грунта.
17. В местах примыкания проектируемых фундаментов к фундаментам существующего здания по плоскости примыкания проложить просмоленные с двух сторон доски из древесины твердых пород толщиной 40 мм .
18. Фундаменты под бассейн разработаны отдельным проектом фирмой ТОВ "АРТ-ДО".
Общие данные
План фундамента
Сечение 1-1 ÷ 5-5
Сечение 6-6 ÷ 10-10
Сечение 11-11 ÷ 15-15
Сечение 16-16 ÷ 19-19
Сечение 20-20 ÷ 25-25
Армирование монолитной ж.б. ленты. Монолитный ж.б. пояс.
Спецификация элементов фундамента. Спецификация элементов монолитного ж.б. пояса. Примечания.
Дата добавления: 23.09.2011
|
2391. Курсовий проект - Модернізація пресу для віджиму жому лінії по виробництві цукру | Kомпас
, Огляд конструкцій пресів, Схема технологічної лінії виробництва цукру, Вал, Втулка, Конічне зубчасте колесо, Кришка, Патрубок, Шнек.
ЗМІСТ
Анотація
Вступ
1.Тендеції світового ринку цукру
2 Удосконалення технологічної лінії виробництва цукру
2.1 Опис технологічного процесу переробки цукрових буряків
2.2 Вибір основних складових заводу
2.2.1. Комплектування виробничого цеху для виробництва жому
2.3 Опис теплового господарства ТЕЦ ВАТ ‘Корделівський цукровий завод
2.3.1 Опис теплової схеми заводу та тепловий розрахунок
2.4 Опис водопостачання
2.5 Енергопостачання
3 Конструкторська частина
3.1 Аналіз існуючих машин
3.1.1 Принцип роботи шнекового пресу для віджиму жому (1459936)
3.1.2 Принцип роботи пресу для вижимання соку з сільськогосподарських продуктів (21593)
3.1.3 Принцип роботи пресу безперервної дії для отримання соку (435137)
3.1.4 Принцип роботи шнекового пресу типу А2-ППВ для віджиму жом
3.1.5 Прес для віджиму соку (670461)
3.2 Принцип роботи пресу типа ПСЖ похилий для віджимання сирого жому
3.3 Розрахунок проектуємого шнека
4 Охорона праці
4.1 Аналіз стану охорони праці та аналіз умов праці в цеху для віджиму жому
4.2 Безпека праці при обслуговуванні шнеків
4.3 Охорона праці робітників при виконані процессу
4.4 Розрахункова частина
4.5 Рекомендації по поліпшенню умов праці в цеху
Висновки
Список використаної літератури
Технічна характеристика:
1.Продуктивність, т/добу.......1700
2.Частота обертання шнека., с.......0,33
3.Вміст сухих речовин у віджатому жомі, %.........10.5-12
4.Тип електродвигуна..............АО2-32-Б
5.Потужність електродвигуна, кВт........40
6.Частота обертання, с.......16,3
7.Редуктор..........РМ-750-48, 57-
ВИСНОВОК
В результаті виконання курсового проекту мною була проведена модернізація машини для віджимання жому технологічної лінії по виробництву цукру, зокрема розглянуті конструкції пресів для віджимання жому. Вивчено принцип роботи машин.
Також в роботі розроблені розрахунки основних елементів приводного механізму , виконавчих органів машини та розрахунки з охорони праці.
Аналіз стану використання машин та обладнання у харчовій промисловості свідчить, що вибір однотипних засобів механізації для виконання однойменних операцій, дотримання заводських інструкцій під час монтажу машин, кваліфіковане проведення пусконалагоджувальних робіт та чітка організація і дотримання технології технічного обслуговування в процесі експлуатації здатні суттєво (до 4-6 разів) підвищити надійність і довговічність техніки порівняно з тими підприємствами, де вказані умови порушуються.
Дата добавления: 26.04.2017
|
2392. Курсовий проект - Розрахунок будівельних конструкцій | Компас
1. План балочної клітки М 1:200.
2. Визначити розрахункове навантаження на балку, момент згину, поперечну силу.
3. Підібрати поперечний переріз балки.
4. Перевірити прийняті розміри балки за нормальним та дотичним напруженням.
5. Розрахунок балки на жорсткість.
6. Визначення навантаження на ферму.
7. Підібрати переріз стержнів для двох вузлів ферми.
8. Виконати розрахунок зварних швів для прикріплення стержнів ферми.
9. Література.
Дата добавления: 29.04.2017
|
2393. Курсовий проект - Водозабірні споруди роздільного типу з русловим водоприймачем | АutoCad
Вступ
1.Об'єкт водопостачання
2. Вибір джерела водопостачання. Системи і схеми водопостачання
3 Вибір системи водопостачання
4. Вибір схеми і складу споруд системи водопостачання
5. Водозабірні споруди
6. Визначення продуктивності водозабірних споруд
7. Вибір схеми і основного технологічного обладнання водозабірних споруд
8. Гідравлічні розрахунки водозабірних споруд
9. Опис конструктивних рішень
10. Водозабірна споруда і насосна станція першого підйому.
Короткий опис технологічного процесу та аналіз небезпечних і шкідливих факторів при експлуатації.
11. Література
У зв'язку з тим, що в районі розташування об'єкта водопостачання не мається підземних джерел водопостачання з необхідним дебітом, як джерело водопостачання прийнята річка, на березі якої розташоване місто.
Мінімальна витрата води в річці 95-відсоткової забезпеченості становить 18,2 м3/с, а середня секундна витрата води в системі водопостачання при максимальному добовому водоспоживанні 42421 м3 / добу становить:48690 / (24*3600) = 0,49 м3/с.
Відносний відбір води з річки становить:
0,49 / 18,2 * 100% = 2,7%
Проектована система водопостачання I категорії забезпеченості подачі води характеризується:
• по виду джерела водопостачання - з використанням поверхневих вод (річка);
• за способом подачі води - нагнетательная (вода споживачам подається насосами);
• за призначенням - об'єднана (господарсько-питна, виробнича, протипожежна);
• за видами обслуговуваних об'єктів - міська;
• за територіальним охопленням водоспоживачів - централізована, що забезпечує водою всіх споживачів, розташованих в місті;
• за характером використання води - прямоточна (вода після однократного використання транспортується в систему водовідведення); для підприємств застосовується оборотна система водопостачання, при цьому для поповнення оборотних систем застосовується повторне використання води (з технологічного циклу).
Дата добавления: 29.04.2017
|
2394. ЕП ЕМО Реконструкція приміщення гуртожитку під житло в смт. Маневичі Волинської області | АutoCad
Проектом передбачено в точці забезпечення потужності влаштування відгалуження від високовольтних ліній напругою 10 кВ, до проектної підстанції 2КТПГС, для цього передбачено встановитидві додаткові опори ПЛ 10 кВ, на котрих монтуються роз'єднувачі.
Проектом також передбачено влаштування кабельних ліній живлення житлового багатоквартирного будинку.
В точці приєднання кабельних ліній живлення житлового будинку РУ 0,4 кВ в кожній секції встановлено два автоматичні вимикачі на струм 400 А. Для забезпечення живлення споживачів ІІ категорії передбачений секційний рубильник на струм 400 А, котрий в разі зникнення напруги на шинах одного з трансформаторів обслуговуючий персонал може перемкнути на живлення секції від іншого трансформатора
КЛ-0,4 кВ від проектного КТП до ввідно розподільчих пунктів ВРП1 та ВРП2 (у приміщенні електрощитової житлового будинку) передбачено виконати кабелями АВБбШвнг 4х240, до кожного ВРП по дві взаєморезервовані кабельні лінії живлення від секції №1 та секції №2 трансформаторів Т1 та Т2.
Розрахунковий облік активної та реактивної електроенергії виконується
в РУ 0,4 кВ проектованої КТП, згідно технічних умов за допомогою багатофункціональних лічильників типу PJ НІК-2303 (Iн=5А 380В, 50Гц).
Електричні мережі
Проектом передбачено встановлення двох ввідно-розподільчих ппунктів ВРП1 та ВРП2 (2хВРУ-1-28-20) для окремого живлення квартир під'їзду №1 та під'їзду №2. Ввідно розподільчі пристрої встановлюються в приміщенні електрощитової, в кожному з них за допомогою двох багатофункціональних лічильників типу НІК-2305 (Iн=5А 380В, 50Гц) передбачено облік споживання електроенергії електрообладнанням квартир та окремо електрообладнанням загальнобудинкових приміщень.
Від ВРП1 передбачена окрема лінія живлення до кожного поверхового обліково- розподільчого щита ЩОР1-1,...,ЩОР5-1 та лінія живлення електрообладнання загальнобудинкових приміщень під'їзду №1, для цього у ВРП1 передбачено 6 трифазних автоматичних вимикачів на струм 63 А. Кабельні лінії живлення до поверхових щитів прокладати кабелем типу ВВГнг 5х25 приховано в підлозі, під штукатуркою і в кабельному каналі.
Від ВРП2 передбачена окрема лінія живлення до кожного поверхового обліково- розподільчого щита ЩОР1-2,...,ЩОР5-2 та лінія живлення електрообладнання загальнобудинкових приміщень під'їзду №2, для цього у ВРП2 передбачено 6 трифазних автоматичних вимикачів на струм 63 А. Кабельні лінії живлення до поверхових щитів прокладати кабелем типу ВВГнг 5х25 приховано в підлозі, під штукатуркою і в кабельному каналі та відкрито у техпідпіллі.
Поверхові обліково-розподільчі щити встановлюються у коридорах і приміщеннях сходових кліток, в них згідно технічних умов за допомогою багатофункціональних лічильників типу PJ НІК-2102 (Iн=5(60)А 220В, 50Гц) передбачено поквартирний облік електроенергії. На кожній лінії до квартирного обліку розміщений диференційний автоматичний вимикач для захисту від струмів витоку, перенапруг і короткого замикання.
Від поверхових обліково-розподільчих щитів ЩОР1-1,...,ЩОР5-1 і ЩОР1-2,...,ЩОР5-2 живляться квартирні розподільчі щити ЩР1-ЩР42 (КМПн-2/9), в котрих розміщені автоматичні вимикачі для захисту групових ліній живлення освітлення, розеточної мережі квартир та силового електрообладнання.
Групова силова мережа виконується кабелем ВВГ, який прокладаються по стінах (на скобах), під штуатуркою та в підлозі в ПВХ трубі.
Групова освітлювальна мережа виконується від щитів освітлення ЩО1 та ЩО2 (встановлених в коридорах на поверхах). Прокладання групової освітлювальної мереж здійснюється під штукатуркою.
Проектом передбачені наступні види освітлення:
- робоче;
- евакуаційне (в коридорах аварійні світлові вказівники "Вихід")
- ремонтне (в приміщенні існуючої щитової).
На головних та евакуаційних виходах з житлового будинку, та на поверхах на виходах на сходові клітки над прорізом дверей на висоті не менше, ніж 2,2м від підлоги встановлюються світлові вказівники виходу типу ДБО-01, мережа живлення котрих виконується вогнетривким кабелем JE-H(St)H-Bd-FE180/T30.
Напруга в мережі робочого та аварійного освітлення 220В, ремонтного 24В.
Для освітлення прийняті світильники з лампами розжарювання. Герметичні світильники встановлюються в ванних кімнатах та зовні будівлі над ганками. Для освітлення кімнат і спалень передбачено світильники із лампами розжарення відповідної потужності.
Освітлювальна мережа виконується впотай під штукатуркою по стінах та по стелі, кабелем ВВГ.
Штепсельні розетки передбачені з пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято.
Монтаж освітлювальної мережі вести після завершення монтажу сантехнічного обладнання.
Висота установки штепсельних розеток та вимикачів - 0,8 м. Штепсельні розетки передбачені з пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято.
Всі лінії, якими заживлені світильники та розетки виконуються трипровідними (фазний -L, нульовий робочий - N та захисний - РЕ провідники), у кімнатах чотирипровідними.
Забороняється об'єднання нульових робочих та захисних провідників різних групових ліній. Нульовий робочий та захисний провідники не дозволяється підключати на щитках під загальний контактний зажим.
Електропроводки повинні розташовуватись горизонтально, вертикально або паралельно краю стін приміщення на відстані не більше ніж 150мм від перекриття і не більше ніж 500мм від підлоги.
Проектом передбачено виконання основної та додаткової системи зрівнювання потенціалів квартир. Як головна заземлюча шина використовується шина РEN розподільчого щита.(див. ЕМО-42)
Загальні дані.
План електропостачання.
Приєднання ПЛ-10кВ та ПЛІ-0,4кВ до КТП-100.
Схема електрична принципова шафи обліку ШО зовнішнього встановлення.
Пересічення ПЛІ-0.4 кВ з дорогою. Деталь заземлення.
Підвішування ПЛІ-0,4 кВ на проектній опорі №1 та існуючій опорі УПс-2.
Підвішування ПЛІ-0,4 кВ на проектних опорах №2 та №3. Монтаж шафи обліку ШО.
Проміжна проектна опора Пс-2. Схема розміщенння.
Кутова проектна опора Кс-2. Схема розміщення.
Металічні конструкції і лінійна арматура для кріплення проводуна опорах типу УАс-2 і УПс-2.
Дата добавления: 03.05.2017
|
2395. Дипломний проект (коледж) - Електропривод баштового крану КБ-605 вантажопідйомністю 12 т | АutoCad
Вступ
Загальна частина
1.1 Загальні відомості про баштові крани
1.2 Класифікація баштових кранів
1.3 Опис кранових електродвигунів
Спеціальна частина
2.1 Вимоги до електроприводу кранів
2.2 Розрахунок та вибір потужності двигуна механізму підйому баштового крану
2.3 Побудова механічної характеристики та навантажувальної діаграми
2.4 Перевірка двигуна на відповідність заданому режиму роботи
2.5 Вибір та обґрунтування схеми керування електроприводом механізму підйома
2.6 Опис елементів схеми керування
2.7 Вибір гальма. Опис гальмівного пристрою
2.8 Вибір кінцевих вимикачів
2.9 Опис роботи схеми керування двигуном механізму підйома
Технологічна частина
3.1Загальні відомості про монтаж електрообладнання баштового крану
3.2 Основні неполадки в роботі двигуна підйома та методи їх усунення
Організація виробництва
4.1 Організація й обслуговування робочих місць
4.2 Поділ і кооперація праці на підприємстві
4.3 Визначення чисельності робітників бригади
Економічна частина
5.1 Розрахунок вартості матеріальних витрат
5.2 Розрахунок фонду оплати праці робітників бригади
5.3 Визначення виробничої вартості монтажу
5.4 Техніко – економічні показники роботи бригади по виконанню монтажу
Заходи щодо техніки безпеки та протипожежної техніки
6.1 Заходи щодо техніки безпеки та протипожежної техніки при обслуговуванні електроприводу крану
6.2 Пожежо та вибухонебезпека на виробництві
Охорона навколишнього середовища
7.1 Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення
Література
Вхідні дані для розрахунку:
номінальна вантажопідйомність - mн=12000 кг
маса вантажопідйомного пристрою - m0=210 кг
швидкість підйому номінального вантажу - V = 0,25 м/с
діаметр вантажного барабану - Dб = 0,6 м
кратність поліспасту - k = 3
передаточне число - і = 30
к.к.д. механізму при роботі з номінальним вантажем - 1544;м = 0,84
к.к.д. механізму на холостому ходу - 1544;0 = 0,13
к.к.д. поліспасту - 1544;п = 0,95
висота підйому - Н = 57,6 м
тривалість включення - ПВ = 40%
Дата добавления: 03.05.2017
|
2396. Курсовий проект - Двоповерховий цивільний будинок з дрібнорозмірних елементів | AutoCad
Курсовий проект складається з двох частин: графічної частини і пояснювальної записки.
Графічна частина складається з 5 аркушів А3 формату:
- фасади;
- генеральний план;
- плани поверхів;
- розрізи;
- план фундаменту;
- план перекриття;
- план даху;
- план крокв;
- вузли.
Пояснювальна записка складається з 22 сторінок та таких розділів:
- загальні положення;
- генеральний план;
- архітектурно-планувальні рішення;
- конструктивні рішення ;
- інженерне обладнання будинку;
ЗМІСТ:
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 . ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Вхідні данні для проектування
1.2 Характеристика об’єкту та району будівництва
РОЗДІЛ 2. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН
2.1 Основні планувальні рішення
2.2 Техніко – економічні показники
РОЗДІЛ 3. АРХІТЕКТУРНО – ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ
3.1 Короткий опис і обґрунтування архітектурних рішень та їх відповідність функціональному призначенню об’єкту
3.2 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
РОЗДІЛ 4. КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
4.1 Основні рішення за прийнятою конструктивною схемою об’єкту
РОЗДІЛ 5. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДИНКУ
5.1 Належне обґрунтування принципових рішень щодо його інженерного обладнання – вентиляції, опалення, систем водопостачання та каналізації
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Дата добавления: 07.05.2017
|
2397. Курсовий проект - Розробка проекту районної електричної мережі | AutoCad
, що забезпечує електроенергією споживачів розташованих по відповідним координатам. Також здійснюється вибір елементів енергосистеми, ліній електропередач, проводів, елементів розподільчих пристроїв, трансформаторів, компенсуючих пристроїв у відповідності з діючими правилами та нормативними документами.
За техніко-економічними підрахунками вибирається одна з найкращих конфігурацій електричної мережі.
Виконується перевірка надійності мережі, у випадку аварійної ситуації, мережа повинна забезпечувати безперебійне постачання електроенергією споживачів відповідних категорій, що підтверджується розрахунками. Всі розрахунки оформлені у вигляді таблиць.
1. Завдання
2. Вступ
3. Розроблення конфігурацій електричних мереж
4. Розрахунок електричної мережі схеми А
4.1 Визначення довжин ліній
4.2. Розрахунок струмів та напруг на ділянках без урахування втрат та вибір проводів
4.3. Вибір трансформаторів
4.4. Розрахунок перетоків та втрат потужності
4.5. Розрахунок втрат напруги
4.6. Розрахунок втрат електроенергії
5. Розрахунок електричної мережі схеми Б
5.1 Визначення довжин ліній
5.2. Розрахунок струмів та напруг на ділянках без урахування втрат та вибір проводів
5.3. Вибір трансформаторів
5.4. Розрахунок перетоків та втрат потужності
5.5. Розрахунок втрат напруги
5.6. Розрахунок втрат електроенергії
6. Аварійний режим роботи схеми А
7. Режим мінімальних навантажень схеми А
8. Висновки
9. Список використаних джерел
Дата добавления: 08.05.2017
|
2398. Дипломний проект - Електропостачання цукрового заводу продуктивністю 6 тис. тон переробки буряка на добу | АutoCad
Вступ
1. Характеристика підприємства. Склад виробництва. Технологічна схема
2. Розрахунок електричних навантажень підприємства
3. Побудова картограми навантажень підприємства
4. Вибір джерел живлення та систем напруг
5. Вибір трансформатора зв’зку з системою
6. Вибір схем електропостачання цехів
7. Вибір кількості і потужності цехових підстанцій
8. Розрахунок струмів короткого замикання
9. Розрахунок мережі електропостачання
10. Вибір апаратури в мережі 6 кВ
11. Реллейний захист елементів схеми електропостачання
12. Компенсація реактивної потужності
13. Вибір оперативного струму для елементів правління та автоматики
14. Розрахунок силової мережі 0,4 кВ вапняного відділення
15. Розрахунок електроосвітлення вапняного відділення
19. Економічна частина
Література
При розробці проекту виконано і враховано наступне:
- встановлюємо трансформатори з коефіцієнтом завантаження наближено 0,85, що дає зменшення втрат холостого ходу;
- здійснюємо оптимальний розподіл компенсуючих пристроїв реактивної потужності по підстанціях підприємства, у залежності від їх навантаження, в невиробничий період;
- встановлюємо трансформатор типу ТМН з масляним охолодженням, герметично закритий. Такий трансформатор можна встановлювати прямо в цеху підприємства. Трансформатор дешевший від інших трансформаторів, має хорошу ізоляцію, що витримує імпульсні перенапруги;
- цехові трансформаторні підстанції усіх потужностей і напруг розміщуємо найближче до центра навантажень зменшивши відстань до споживачів, зменшивши втрати.
Зменшення втрат і споживання електроенергії призводить до того, що зменшується закупка електроенергії від системи.
Продуктивність цукрового заводу складає 6 тис тон переробки буряка за добу. У виробничий період електропостачання заводу здійснюється від власної ТЕЦ на якій встановлено генератор потужністю 12 МВт. Генератор працює паралельно з мережею за тепловим графіком навантаження. В невиробничий період підприємство споживає електричну енергію від мережі через трансформатори зв’язку з системою ТМН-6300/35.
Для компенсації потужності в обидва періоди, встановлюемо дві низьковольтні кондинсаторні установки сумарною потужністю КБ Q∑ = 400 квар.
На першому етапі виконання дипломного проекту було проведено визначення розрахункової потужності заводу за методом коефіцієнта максимуму. За результатами розрахунків було побудовано картограму навантаження заводу, що показано на листі 1.
При побудові картограми вважалось, що центри електричних навантажень цехів знаходяться в геометричних центрах будівель. Радіуси кіл відповідають навантаженню цеха в певному масштабі. За координатами центрів електричних навантажень цехів було знайдено центр електричних навантажень заводу в цілому. В ЦЕН встановлюємо турбогенератор та центральну понижувальну підстанцію 35/6 кВ.
На листі 2 наведено високовольтну розподільну мережу підприємства напругою 6 кВ. Мережа виконана магістрально-радіальною. Від РУ- 6 кВ ТЕЦ та корпуса №2 відходять кабельні лінії, які живлять трансформаторні підстанції та високовольтні двигуни. Кабелі прокладено в землі. В якості комутаційних та захисних апаратів на стороні ВН встановлено вимикачі ВВ/ТЕL та роз’єднувачі.
На листі 3 наведено мережу. Живлення силової мережі 0,4 кВ вапняного відділення. Розраховуючи мережу 0,4кВ було визначено номінальні і пускові струми двигунів, на їх підставі було вибрано комутаційні апарати, апарати захисту та переріз жил кабелю. Ввідна підстанція вапняного відділення являє собою двотрансформаторну підстанцію з трансформаторами типу ТМЗ. Від шин ТП відходять відгалуження до розподільних пунктів типу, а саме - кабель типу ААШв. В ролі апаратів захисту виступають автоматичні вимикачі. Живлення від розподільчих пунктів до споживачів здійснюється проводами марки АПВГ, прокладеними, в трубах.
На листі 4 наведено план освітлення вапняного відділення. У якості загального освітлення використовуються лампи типу ДРЛ потужністю 250 Вт. Використання ламп типу ДРЛ приводить до різкого зниження кількості світильників, що спрощує розподільчу мережу. В якості аварійного освітлення використовуються лампи розжарення потужністю 100 Вт.
Вихідними даними для розрахунку були:
- розміри приміщення;
- висота приміщення;
- нормована освітленість Ен=150 лк.
- коефіцієнти відбиття;
- питома потужність освітлення.
Проводимо розрахунок освітленості за методом коефіцієнта використання з врахуванням нормованої освітленості. По результатам розрахунків приймаємо встановлення для основного освітлення 24 світильників типу РСП11 ДРЛ з лампами потужністю 250 Вт.
На листі 5 наведено схему релейного захисту двотрансформаторної підстанції і турбогенератора. Наведено кола струму та напруги.
Релейний захист є основним видом електричної автоматики, без якої неможлива нормальна і надійна робота сучасних енергетичних систем. При винекненні пошкоджень захист виявляє і відключає від системи пошкоджену ділянку, діючи на спеціальні силові вимикачі , призначені для розмикання струмів пошкодження. При виникненні ненормальних режимів захист виявляє їх, і, в залежності від характеру порушення, проводить операції , необхідні для відновлення нормального режиму , або ж подає сигнал черговому персоналу.
Основні вимоги до релейного захисту:
1) селективність;
2) надійність;
3) чутливість;
4) швидкість дії;
5) економічність.
На трансформаторній підстанції встановлено такий захист:
Приймаємо диференційний захист з реле типу РНТ – 565.
- диференціальна струмова відсічка – не прийнята.
- захист від однофазних замикань на землю на стороні 0,4 кВ із дією на відключення.
На листі 6 захист генератора 12 МВт
Складається :
- кола струму, напруги
- первинні та оперативні кола диференційного захисту
- МСЗ з пуском по напрузі
- Захист від однофазних та подвійних замикань на зелю
- Захист ротора
- Захист від перенавантажень.
Також представлені кола сигналізації.
На листі 7 наведено показники ефективності встановлення двох можливих варіанта схеми електропостачання цукрового заводу виробничою потужністю 6 тис. тон переробки буряка на добу.
№1 варіант. Проектується одна трансформаторна підстанція зв’язку з системою. На цій підстанції встановлюємо один трансформатор ТМН – 10000/35.
№2 варіант. Одна трансформаторна підстанція із одним трансформатором зв’язку з системою ТМН – 6300/35
В результаті економічних розрахунків було визначено основні показники ефективності впровадження двох варіантів, так як варіант №2 економічно вигідний від варіанта №1, тому я пропоную до встановлення №2 варіант: Індекс дохідності складає 1,56. Нормативне значення більше 1. Грошовий потік 438,85 тис. грн. Економія від зниження собівартості 318,35 тис. грн. Собівартість 1 кВт*год – 0,067 тис. грн.
Дата добавления: 08.05.2017
|
2399. Дипломний проект - Сучасна технологія виробництва кукурудзи на зерно з модернізацією дискової борони | Компас
Реферат
Вступ
1.Аналіз виробничо-господарської діяльності господарства
1.1.Об'єкт дипломного проектування
1.2.Структура земельних угідь
1.3.Сівообороти та структура посівних площ
1.4.Урожайність сільськогосподарських культур
1.5.Технічна оснащеність господарства
1.6.Показники використання машинно-тракторного парку
1.7.Виводи і пропозиції
2.Характеристика умов виробництва кукурудзи на зерно
2.1.Грунтово-кліматична характеристика зони (господарства) виробництва культури
2.1.1.Клімат
2.1.2.Рельєф
2.1.3.Конфігурація полів
2.2.Фізико-механічні властивості ґрунту, їх структура та хімічний склад
3.Сучасна технологія виробництва кукурудзи на зерно
3.1.Сутність і інтенсивної технології кукурудзи на зерно
3.2.Агротехніка вирощування і збирання кукурудзи на зерно по інтенсивній технології
3.2.1.Місце кукурудзи у сівообороті
3.2.2.Підготовка ґрунту, внесення добрив і гербіцидів
3.2.3.Підготовка до сівби і сівба. Обробіток посівного матеріалу
3.2.4.Догляд за посівами (при необхідності)
3.2.5.Збирання урожаю
4.Конструктивна частина. Розробка дискової фрези
4.1.Спосіб обробки ґрунту
4.2.Коротка характеристика машин для виконання поверхневого обробітку ґрунту
4.3.Опис базової машини
4.4.Агротехнічні і економічні вимоги, які висуваються до проектованої машини
4.5.Недоліки базової моделі і задачі конструкторської частини
4.6.Технологічний і конструктивний розрахунок
4.7.Розрахунок основних розмірів дисків борони
4.8.Кінематичний розрахунок
4.9.Розрахунок витрат потужності
4.10.Розрахунок болтового з'єднання на зріз
5.Організація експлуатації дискової борони
5.1.Опис конструктивних змін базової моделі
5.2.Підготовка поля для боронування новою дисковою бороною
5.3Підготовка дискової борони до роботи
5.4.Техобслуговування і зберігання дискової борони
6.Охорона праці
7.Екологія
8.Економічна ефективність виробництва кукурудзи на зерно
Висновки
Література
Графічні матеріали:
Карта землекористування
Iнтенсивна технологія виробництва кукурудзи
Операційно-технологічна карта
Схема механізму підйому
Електрична схема
Техніко економічні показники
Борона
Креслення складальний одиниць:
Штанга тягова
Диск гладский
Брус
Проушина
Накладка
Штирь
Пластина
Причіпна дискова борона БДС-3,5 призначена для лущення ґрунту після збирання зернових культур, догляду за парами, розробки шарів і розмільчення грудок після оранки. Глибина обробки ґрунту борони становить 14...15 см.
Борона має раму, до якої кріпиться брусся з чотирма секціями і гідравлічним механізмом їх підйому.
Робочий орган борони - стальний загострений сферичний диск діаметром 450 або 510 мм. Визначена їх кількість, набрана на вісь, складає батарею. Для лущильника стерні диски встановлюють з кутом атаки 30...З5 . при використанні лущильника, як борони, кут атаки дисків зменшується до 15...25°.
1.Застосування в господарстві механізована технологія вирощування та збирання кукурудзи на зерно має ряд організаційних, технологічних і технічних недоліків, має місце велика кількість операцій по підготовці ґрунту і догляду за посівами, недостатньо використовуються мінеральні, органічні добрива і гербіциди, що приводять до низької врожайності та високої собівартості зерна.
2.Розроблений технологічний процес вирощування та збирання кукурудзи на зерно забезпечить ресурсозбереження, ріст продуктивності праці, зниження собівартості продукції.
3.Розроблена конструкція ротаційної борони дозволить значно якісніше проводити обробіток ґрунту.
4.Розроблені в дипломному проекті заходи по усуненню травматизму і охорони навколишнього середовища при вирощуванні та збирання кукурудзи можуть бути впроваджені в господарстві.
5.При впровадженні проектуємої технології виробництва кукурудзи на зерно на площі 100 га в агрофірмі собівартість зерна знизиться з 266,2 грн/т до 218 грн/т. Рівень рентабельності складе 23,64 %. Економічний ефект складе 58740 грн.
Дата добавления: 09.05.2017
|
2400. Курсовой проект - Проектирование железобетонных конструкций двухэтажного монолитного здания | АutoCad
Вступление
1. Общие ведомости
2. Указания к компоновке межэтажного перекрытия
3. Конструктивная схема перекрытия
4. Предварительное определение толщины плиты и размеров поперечного сечения балок
5. Расчет и конструирование плиты
5.1. Выбор расчетной схемы
5.2 Определение расчетных пролетов плиты
5.3. Определение нагрузки на плиту
5.4. Определение изгибающих моментов
5.5. Определение толщины плиты
5.6. Определение площади продольной рабочей арматуры
5.7. Указания к конструированию плиты
6. Расчет и конструирование второстепенной балки
6.1. Выбор расчетной схемы
6.2. Определение расчетных пролетов
6.3. Определение нагрузки на балку
6.4. Определение изгибающих моментов
6.5. Определение поперечных сил
6.6. Определение размеров поперечного сечения второстепенной балки
6.7. Определение расчетной формы поперечного сечения второстепенной балки
6.8. Определение площади продольной рабочей арматуры
6.9. Расчет прочности второстепенной балки по наклонным сечениям
6.10 Указания к конструированию
7. Расчет и конструирование колонны
7.1. Выбор расчетной схемы
7.2. Определение усилий в колонне первого этажа
7.3 Определение размеров поперечного сечения колонны
7.4 Указания к конструированию колонны
8. Расчет и конструирование фундамента
8.1. Нагрузка на фундамент
8.2. Определение размеров подошвы фундамента
8.3. Определение высоты фундамента
8.4. Определение изгибающих моментов
8.5. Определение площади сечения арматуры
8.6 Указания к конструированию фундаментов
Использованная литература
Исходные данные для проектирования
1 Длина помещения в осях L, м 39,6
2 Ширина помещения в осях B, м 25,8
3 Количество этажей nп 2
4 Высота этажа Hп, м 4
6 Нормативная полезная нагрузка на перекрытия vn, кН/м2 8
Класс бетона
7 Перекрытия, В С16/20
8 Колонн, В С20/25
9 Фундаментов, В С16/20
Класс арматуры
10 Арматура плиты, класса А400С
11 Арматура балок, колонн, фундамента, класса А300С
12 Снежная нагрузка, s 1,6 кН/м2
13 Расчетное сопротивление грунта: Rо, МПа 0,16
Дата добавления: 09.05.2017
|
© Rundex 1.2 |
